Мануальний (ручний) лімфо дренаж (МЛД) в комплексному лікуванні лімфостазу має особливе, і навіть виняткове значення. мануальний лімфодренаж має

на меті перш за все підтримувати і підсилювати дренажну функцію лімфатичних судин, а також всмоктуючу і транспортну функції лімфатичної системи. Мануальний

лімфодренаж підтримує циркуляцію лімфи, відводить її накопичення з тканинних депо у відповідний колектор.

Мануальний лімфодренаж можна розділити на "транспортний" і "абсорбцію".

"Транспортний" масаж переслідує мету відведення лімфи. Починається він завжди з проксимальних, а не з дистальних частинах лімфедеми, як це часто помилково роблять, тому що необхідно спочатку звільнити проксимальну частину лімфатичного русла для вільного пасажу лімфи з дистальних відділів кінцівки. Масажні рухи йдуть точно уздовж лімфатичних судин.

Масаж "абсорбції" характеризується ритмічним круговим здавлюванням кінцівки за допомогою несильних рухів пальців і долоні масажиста. Масаж починається в проксимальних частинах лімфедеми і просувається дистально. При цьому відбувається розпушування фіброзно зміненої підшкірної клітковини. Сила і тиск масажних рухів не повинні вести до порушення крихких лімфатичних капілярів і до їх постійної компресії, а тим самим до блокади, що порушує функцію лімфатичної помпи.

Загальна характеристика прийомів МЛД:

· максимально повний (на скільки це можливо) контакт кисті терапевта з шкірою пацієнта.

· максимально можливе зрушення шкіри (в межах індивідуальної еластичності)

· секундний ритм виконання прийомів в зоні здорових тканин

· кожен прийом складається з двох фаз: фаза зрушення і фаза розслаблення,

· при проведенні прийомів МЛД необхідно пам'ятати, що напрям фази зрушення повинен точно відповідати напряму відтоку (за наявності здорових судин лімфатичної системи, у разі захворювання або відсутності лімфатичних вузлів внаслідок оперативного лікування, напрям відтоку може бути змінено по вибору терапевта у кожному конкретному випадку окремо),

· неприпустимо ковзання рук терапевта по шкірі з сильним тертям, а також здавлення шкіри, як при класичному масажі (у будь-якому випадку створення на шкірі гіперемії - одна з грубих помилок при проведенні МЛД)

При МЛД найважливіший аспект, який заслуговує особливої уваги і що вимагає певних навиків, - це контакт рук терапевта з шкірою пацієнта, підбір амплітуди зрушення шкіри і навколишніх тканин з урахуванням індивідуальної еластичності шкіри для кожного пацієнта. Мануальний лімфодренаж проводиться лише фахівцем, щодня протягом 1-1,5 годин; курсом 20 днів.

Опис мануального лімфодренажу

Існують 4 основних прийоми, розроблених основоположником методу Воддером : «круг на місці», «помпа», «черпаючий» і «обертаючий».

Крім описаних основних прийомів в практиці МЛД для терапії лімфатичних набряків використовують спеціальні прийоми, які дозволяють розм'якшувати фібротично змінені тканини в зоні лімфедеми. Це так звані «м'який» і «твердий» прийоми, а також «пересуваючий», «наповнюючий» і «тривимірний» прийоми.

Загальними протипоказами до проведення мануального лімфодренажу є:

·гостре запалення, обумовлене патологічними збудниками (бактерії, віруси);

·кардіальні набряки (декомпенсація при серцевій недостатності);

·грибкові захворювання (не лише шкірні, які мають бути проліковані до початку проведення процедур мануального лімфодренажу, але і інші грибкові інфекції, наприклад дисбактеріоз кишечника, вагінальні та грибкові інфекції);

·злоякісні процеси (відносне протипоказання);

·локально-регіональний рецидив пухлини (абсолютний протипоказ для проведення мануального лімфодренажу в цій зоні, хоча є наукові докази, що мануальний лімфодренаж не призводить до поширення метастазів, проте, при проведенні процедури лімфодренажу слід дотримуватися даного правила);

Регіональні протипокази:

1. Для ділянки шиї:

порушення серцевого ритму, вік пацієнтів (обох статей страше 60 років),·підвищена функція щитовидної залози (гіпертериоз, Базедова хвороба),·гіперчутливість синокаротидного вузла (Sinus coroticus).

2. Для ділянки живота:

Вагітність, менструація, епілепсія, стан після завороту кишок, дивертикульоз, аневризма черевної частини аорти, артеріальний склероз, запальні захворювання кишківника, стан після тромбозу вен малого тазу, та стан після радіотерапії в ділянці живота та черевної порожнини.

3. Локальні:

гострий тромбоз тромбофлебіт (проведення мануального лимфодренажа можливо через 6 тижнів після завершення тромбофлебіту, після додаткової лікарської консультації).

Всі вказані вище протипоказання приведені в ознайомлювальних цілях.

Прийняти рішення про можливість лікування у кожному конкретному випадку може лише лікар-лімфолог, консультація в якого є обов’язковою.

Матеріали репозитарію Львівського державного університету фізичної культури